Клиника сосудистой хирургии
Ангіо

(093) 911 6911

ЕНДОВЕНОЗНА ЛАЗЕРНА АБЛЯЦІЯ В ЛІКУВАННІ ВАРИКОЗНОЇ ХВОРОБИ

 

Швед О.Є., Гупало Ю.М., Лазаренко О.М., Наболотний О.І.,

Шамрай-Сас А.В., Субботін В.Ю., Діденко С.М.

 

ЕНДОВЕНОЗНА ЛАЗЕРНА АБЛЯЦІЯ В ЛІКУВАННІ ВАРИКОЗНОЇ ХВОРОБИ

 

Державна наукова установа  «Науково-практичний центр

профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами,

Клінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами, Київ

 

Мета. Вдосконалити алгоритм застосування ультразвукового дуплексного сканування (УЗДС) при виконанні ендовенозної лазерної абляції з приводу варикозної хвороби.

Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилось 82 пацієнти, яким виконана ендовенозна лазерна абляція (ЕВЛА) з приводу варикозної хвороби (ВХ). Вік пацієнтів становив від 18 до 60 років, жінок було - 54 (65,9%), чоловіків – 28(34,1%). Тривалість захворювання від 5 до 15 років, в середньому - 8,5 ± 1,2 роки. Всі пацієнти безпосередньо перед операцією були обстежені шляхом виконання УЗДС з використанням УЗ-сканеру Pro-focus фірми В-К Medical (Данія). На основі передопераційного УЗДС встановлювали критерії відбору хворих на ЕВЛА. Основними критеріями вважали наявність ВХ з магістральним типом будови великої підшкірної вени (ВПВ) та\або малої підшкірної вени (МПВ), вертикальним рефлюксом крові по стовбуру ВПВ або МПВ та діаметром стовбура на стегні та гомілці не більше 10 мм (до 12 мм в ділянці гирла). ЕВЛА без кросектомії виконували пацієнтам з діаметром  ВПВ в гирлі  від 0,7 до 1,0 см за умови спроможності остіального клапану. Інтраопераційний моніторінг проводили за допомогою портативних УЗ-сканерів Mini-focus фірми В-К Medical (Данія), або M5 фірми Mindray (Китай) з використанням лінійного  датчика з частотою 5-8 МГц. ЕВЛА здійснювали за допомогою апарату «Dornier Medilas D30 LiteBeam + з довжиною хвилі 940 нм. За результатами обстеження в першій групі ЕВЛА проводили без  виконання кросектомії - 26 (31,7%) пацієнтів. В 56 (68,3%) спостереженнях ЕВЛА виконували після  кросектомії. Процес інфільтрації фаціального простору основного стовбура вени та процес лазерної коагуляції вени контролювали за допомогою УЗДС. В післяопераційному періоді УЗ-контроль проводили на 2 та 7 добу після втручання, а далі – через 2, 6, 12, 24 місяці. Віддалені результати спостерігали в терміни до 2,5 років.

Результати та обговорення. У всіх спостереженнях при виконанні УЗДС до операції був виявлений вертикальний рефлюкс крові по стовбуру ВПВ. Рефлюкс крові та варикозну трансформацію вени Леонардо на гомілці діагностовано в 38(46,3%) спостереженнях. Рефлюкс крові та варикозна трансформація передньої та додаткової вени стегна - в 20(24,4%). Сегментарна гіпоплазія або аплазія стовбуру ВПВ - 27(32,9%). Справжнє подвоєння стовбура ВПВ в 1 (1,2%) спостереженні. Під час операції УЗ-контроль використовували для проведення інфільтрації фасціального простору навколо стовбура вени. При адекватній інфільтрації фасціального простору спостерігали зменшення діаметру вени на 50-75%, що вважали сприятливим фактором для її надійної облітерації під дією лазерного вимромінювання. При виконанні УЗДС під час операції спостерігали негайну реакцію ВПВ на лазерне опромінювання, що проявлялась спазмом стовбура, появою характерних ознак «вапоризації» крові та подальшого зменшення діаметру вени внаслідок її спазму.При проведенні контрольних УЗДС-сканувань в безпосередньому післяопераційному періоді візуалізували оклюзований стовбур вени без кровотоку.

У хворих першої групи облітерація стовбуру вени супроводжувалась прохідністю пригирлового відділу ВПВ діаметром не більше 5 мм та поверхневої надчеревної вени за відсутності рефлюксу на  остіальному клапані в 25(96,2%) спостереженнях, оклюзію поверхневої надчеревної вени у - 1 (3,8%). У терміни від 2 до 6 місяців у всіх пацієнтів основної та контрольної груп кровоток по ВПВ був відсутній, діаметр вени скоротився до 1-3 мм. В терміни до 12 місяців ні в одному спостереженні відновлення кровотоку по стовбуру ВПВ не було. Через 12 місяців у 3(3,7%) пацієнтів, два з яких належали до основної, а 1 – до контрольної групи, відзначена часткова реканалізація ВПВ за відсутності ретроградного потоку крові. У 2 пацієнтів (2,4%), - по одному з основної та з контрольної груп - реканалізація вени з рефлюксом крові, яка вимагала проведення склеротерапії стовбуру під УЗ-контролем. Тромбоемболічних ускладнень не було. Тромбоз в ділянці пригирлового відділу ВПВ  не виявили в жодному спостереженні. Тромбоз литкових вен в ранньому післяопераційному періоді спостерігали у 1 пацієнта контрольної групи (1,2%). Таким чином добрий та відмінний результат вдалось досягти у 80(97,6%) спостереженнях. В жодному зі спостережень не був виявлений рецидив варикозної хвороби у терміни спостереження до 2,5 рокі

Висновки.

1.      ЕВЛА є ефективним і безпечним методом ліквідації вено-венозного рефлюксу та магістрального варикозу, за умови детального вивчення флебогемодинаміки та ретельного відбору пацієнтів.

2.      Дотримання алгоритму ультразвукового моніторінгу пацієнтів, що підлягають ЕВЛА, на етапах перед-, інтра- та післяопераційного спостереження є обов’язковою умовою виконання операції з метою забезпечення її надійності та безпечності та дозволяє досягти добрих та відмінних результатів в 97,6%.

Запис на консультації та обстеження:

0939116911 (+ viber)

clinica.angioplus@gmail.com

 

Україна, 07400, Київська область,
Броварський район, місто Бровари,
вулиця Соборна, будинок 18, приміщення 5

Консультації

© Судинний хірург - 2023 г.
 
    (093) 911 6911

Web-cтудия ArtReaktor.com
 
УЗИ сосудов, варикоз, сосудистый хирург — консультация специалиста.